- журчати
- -чу́, -чи́ш, недок.Те саме, що дзюрчати 1). || перен., рідко. Про тихі, монотонні звуки людської мови.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
журчати
Смотреть что такое "журчати" в других словарях:
журчати — дієслово недоконаного виду дзюрчати … Орфографічний словник української мови
журчання — я, с. Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
зажурчати — чи/ть, док., розм. 1) Почати журчати. 2) Видати звуки, схожі на журчання. || безос … Український тлумачний словник
жуграти — жуграм, раш, Ол. Журчати; говорити півголосом щось неприємне, дорікати. Він завше жуграт до матери … Словник лемківскої говірки
